Сучасний стан проблеми
Розлади харчової поведінки (РХП), серед яких найпоширеніші — нервова анорексія, булімія та нападоподібне переїдання, наразі є надзвичайно актуальною проблемою, оскільки вони асоційовані з вираженими негативними медико-соціальними наслідками та мають найвищий рівень смертності серед усіх психічних захворювань. Сьогодні кожні 62 хвилини принаймні одна особа вмирає від наслідків РХП (Eating Disorders Coalition, 2016). Від моменту виникнення захворювання до моменту звернення за допомогою проходить в середньому 8 років (за даними Alan E. Kazdin), при цьому 80% пацієнтів не отримують необхідного лікування, а досить велика частина осіб з РХП отримує неадекватну допомогу. Розлади харчової поведінки можуть бути реальною загрозою для життя людини. Однак при правильному і своєчасному лікуванні, а також за фахової підтримки можливе повне одужання таких пацієнтів. Фізичне одужання у випадку розладів харчової поведінки передбачає нормалізацію фізіологічних наслідків РХП, зокрема відновлення ваги до належного для індивіда рівня, нормалізацію рівнів електролітів і гормонів, поновлення менструального циклу та інших проблем зі здоров’ям, спричинених порушенням харчування. Тоді як поведінкове відновлення означає припинення або різке скорочення обмежень у харчуванні, надмірного вживання їжі та/або припинення. Саме психологічне одужання зазвичай виявляється найскладнішим етапом. Психологічне відновлення потребує вирішення когнітивних та емоційних аспектів харчового розладу, таких як диспропорція зображення тіла, перфекціонізм, правила стосовно їжі та ваги. Академією розладів харчової поведінки (АЕD) США за співпраці з доктором C. Bulik, яка досліджує розлади харчової поведінки з 1982 року, сформульовано дев’ять правдивих фактів щодо РХП.- Факт 1-й: Багато людей, які страждають на РХП, виглядають здоровими, а насправді можуть бути дуже хворими.
- Факт 2-й: Сім’я не є причиною виникнення хвороби, але родичі можуть стати кращими помічниками пацієнтів і лікарів у процесі лікування та одужання.
- Факт 3-й: Діагноз РХП — серйозна проблема, що порушує як приватне, так і соціальне функціонування індивідуума.
- Факт 4-й: Розлад харчової поведінки – не особистий вибір людини, а серйозне біологічно зумовлене захворювання.
- Факт 5-й: До РХП схильні особи будь-якої статі, віку, раси, національності, ваги, сексуальної орієнтації та соціально-економічного статусу.
- Факт 6-й: РХП поєднують у собі ризики виникнення суїцидальної поведінки та медичних ускладнень для здоров’я.
- Факт 7-й: У розвитку розладів харчової поведінки важливу роль відіграють не лише гени, а й оточення.
- Факт 8-й: Гени не визначають наявність захворювання.
- Факт 9-й: Повне одужання при РХП можливе, причому рання діагностика і належне лікування мають вагоме значення на цьому шляху.
Основні напрями лікування РХП
РХП є поширеним явищем в Україні із тенденцією до посилення. Однак в Україні відсутні державні спеціалізовані центри надання допомоги таким пацієнтам. Вчасна допомога може врятувати життя, тому важливо мати ефективний доступ до медико-психологічної допомоги. Нашою метою є забезпечення доступної, якісної, інтегрованої та всебічної допомоги людям, які страждають на комплексні та важкі розлади харчової поведінки (РХП) фахівцями Інституту психіатрії Київського Національного університету імені Тараса Шевченка. Лікування РХП уявляє собою спеціалізовану медичну послугу, яка складається із стаціонарного компоненту, а також обмеженого обсягу амбулаторної роботи для людей з комплексними та важкими РХП. -організація і надання високоспеціалізованої медико-психологічної допомоги пацієнтам із РХП; – розробка, апробація і впровадження нових медичних технологій, клінічних рекомендацій, стандартів (клінічних протоколів) надання медико-психологічної допомоги пацієнтам із РХП та забезпечення умов для оволодіння студентами та медичними працівниками практичними навичками у цій галузі; – розробка та впровадження сучасних освітніх програм, дистанційного навчання, використання в лікувально-діагностичному, навчальному процесах сучасних інформаційних технологій; – проведення науково-дослідницької роботи для удосконалення освітнього процесу підготовки працівників у галузі медицини відповідно до сучасних тенденцій розвитку світової медичної науки, органічного поєднання освіти, науки та медичної практики.Зміст допомоги
Допомога при РХП має за мету покращення як тривалості, так і якості життя для дорослих з РХП:- постановка вчасного та точного діагнозу;
- забезпечення належного лікування відповідно до найкращих практик;
- забезпечення високоякісного проактивного лікування та догляду;
- підтримка батьків та сімей дорослих із РХП;
- підтримка дорослих з РХП самостійно управляти своїми розладами харчової поведінки, щоб вони могли прагнути до життя, менш затрудненого їх станом;
- забезпечення ефективного спілкування між пацієнтами, сім’ями та постачальниками послуг;
- надання послуг, враховуючи фізичні, психологічні та емоційні потреби пацієнта та його сім’ї.
Отримувачі допомоги
- Особи, які мають швидку втрату ваги з ознаками відмови системи або органу, що потенційно загрожує життю.
- Особи, для яких амбулаторне психологічне лікування РХП виявилось неефективним.
- Особи, які мають низьку вагу тривалий час, і які не в змозі впоратись з нею у повсякденному житті, які потребують допомоги у стабілізації ваги або помірному відновленні ваги, часто в контексті медичної нестабільності.
- Особи з РХП та супутніми іншими психічними та соматичними розладами.
Ключові результати лікування
- збільшення ваги;
- зниження ненормальної харчової поведінки;
- зменшення патернів мислення, характерних для РХП;
- уточнення діагнозів;
- медична стабілізація;
- поліпшення психологічного функціонування;
- покращення якості життя та соціального функціонування;
- встановлення зв’язку з іншими службами у громаді;
- покращення сімейної підтримки;
- зміни показників: збільшення індексу маси тіла, покращення результатів за шкалами EDE-Q та HONOS.
* * *
Фахівці Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка – лікарі-психіатри та клінічні психологи – ведуть консультативний прийом з питань лікування розладів харчової поведінки. Запис на консультацію – у реєстратурі Університетської клініки КНУ імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, вул. Михайла Ломоносова, 36, тел. +380 44 259-00-83.