Резолюція симпозіуму “Розвиток та інтеграція мобільних служб з охорони психічного здоров’я в Україні» та панельної дискусії «Нічого про нас без нас: : роль фахівців з досвідом у подоланні стигми»»

Учасники симпозіуму та панельної дискусії, заслухавши та обговоривши доповіді українських і міжнародних фахівців у галузі психіатрії, глобального психічного здоров’я та організації медичної допомоги, а також ознайомившись із ключовими результатами реалізації міжнародного дослідницького проєкту DAISI Ukraine («Developing and Integrating Mobile Community Mental Health Services in Ukraine»), якому був присвячений цей симпозіум, що фінансується Національним інститутом досліджень у галузі охорони здоров’я Великої Британії (NIHR155974) та реалізується у партнерстві між Лондонським університетом Королеви Марії та Інститутом психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка, за участі Лондонського університету Саут-Бенк та Асоціації психіатрів України, а також заслухавши думку присутніх експертів з досвідом – учасників групи SUPER (Service Users and Peer Experts in Research) проєкту DAISI Ukraine, ухвалюють таку резолюцію:

До Верховної Ради України:
1. Забезпечити підтримку подальшого розвитку нормативно-правових засад діяльності Центрів психічного здоров’я, включно з мобільними мультидисциплінарними командами з психічного здоров’я, зокрема в частині закладання правових, організаційних, економічних та соціальних засад діяльності експертів з досвідом у якості консультантів за принципом «рівний-рівному» у складі таких команд.

До Кабінету Міністрів України:
2. Дати доручення Міністерству охорони здоров’я України, Національній службі здоров’я України, Міністерству соціальної політики, сім’ї та єдності України, Міністерству оборони України, Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства України, Міністерству фінансів України, Координаційному центру з питань психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України розробити та затвердити План заходів з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я до 2030 року на наступний плановий період (2027–2030 рр.), акцентувавши увагу на покращенні системи управління, міжсекторальної координації щодо розвитку і надання послуг у сфері психічного здоров’я, а також на посиленні ролі спільнот осіб, які мали або мають психічні розлади, та членів їх найближчого оточення у прийнятті рішень, подолання стигми та дискримінації, пов’язаної з психічними розладами та на підтримці психічного здоров’я ветеранів війни, осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, постраждалих учасників Революції Гідності, членів сімей таких осіб, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
3. Забезпечити сталий розвиток мережі Центрів психічного здоров’я, зокрема мобільних мультидисциплінарних команд з психічного здоров’я зі стійким збільшенням їх фінансування в рамках Програми медичних гарантій, зважаючи на зростання кількості пошкоджених медичних закладів та відповідне збільшення потреби в мобільних формах допомоги.
4. Передбачити у Плані заходів з реалізації Концепції розвитку охорони психічного здоров’я до 2030 року на наступний плановий період (2027–2030 рр.) затвердження програми розширення мережі Центрів психічного здоров’я та мобільних команд, з урахуванням особливостей окремих територій і актуальних даних щодо щільності населення, географічної доступності, рівня потреб та наслідків війни – з пріоритетом для регіонів, що зазнали найбільшого впливу бойових дій.
5. Розглянути можливість запровадження у Національному класифікаторі професій професії консультанта за принципом «рівний-рівному» і окремого механізму фінансування його роботи у складі мобільних команд та Центрів психічного здоров’я, враховуючи, що чинна модель фінансування Національної служби здоров’я України охоплює лише медичну складову допомоги. Доручити Координаційному центру з психічного здоров’я при Кабінеті Міністрів України розробити відповідні пропозиції у взаємодії з МОЗ та Мінсоцполітики.
6. Забезпечити регулярну державну фінансову підтримку проєкту наукового супроводу розвитку мобільних служб психічного здоров’я після завершення поточного циклу міжнародного фінансування, зокрема шляхом включення відповідних досліджень до пріоритетних напрямів державних наукових програм.
7. Інституціоналізувати участь експертів з досвідом у розробці та оцінці державної політики у сфері психічного здоров’я, зокрема шляхом включення представників груп SUPER та подібних ініціатив до консультативних органів при КМУ та до профільних міністерств.
8. У рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?» передбачити окремий комунікаційний напрям, спрямований на підвищення видимості людей із досвідом подолання психічних проблем як агентів змін, що сприятиме подоланню стигми через відкритий суспільний діалог.

До Міністерства охорони здоров’я України / Національної служби здоров’я України:
9. Розглянути можливість перегляду умов фінансування мобільних команд у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) з метою адекватного врахування реальних витрат на координацію міждисциплінарної допомоги та ведення пацієнтів, зокрема із коморбідними станами. Відповідні пропозиції подати до Кабінету міністрів України при підготовці Порядку реалізації ПМГ на наступний рік.
10. На основі результатів пілотного рандомізованого контрольованого дослідження, що проводиться в рамках міжнародного дослідницького проєкту DAISI Ukraine, розробити механізм системної інтеграції експертів з досвідом, як консультантів за принципом «рівний-рівному» до складу Центрів психічного здоров’я, зокрема мобільних мультидисциплінарних команд, передбачивши відповідне нормативне та фінансове забезпечення.

До Міністерства у справах ветеранів України:
11. Сприяти розвитку Центрів ментального здоров’я як інтеграційної моделі міждисциплінарної допомоги ветеранам, зокрема шляхом підтримки підготовки фахівців відповідного профілю із залученням міжнародного досвіду та напрацювань проєкту DAISI Ukraine.
12. Ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання про запровадження окремого механізму фінансування немедичних фахівців (експертів з досвідом) мобільних мультидисциплінарних команд, що працюють із ветеранами, – зокрема «консультантів за принципом «рівний-рівному» з числа ветеранів, – як елементу комплексної реабілітаційної підтримки.

До Міністерства освіти та науки України:
13. Розробити за затвердити освітні програми для консультантів за принципом «рівний-рівному», з метою запровадження системного та послідовного розвитку цієї професії.

До наукової спільноти та університетів:
14. Підтримати розвиток економіки психічного здоров’я як самостійного міждисциплінарного напряму академічних досліджень та освіти в Україні, зокрема шляхом впровадження відповідних навчальних програм – таких як мікрокредитний курс «Економіка психічного здоров’я», вперше розробленого в Україні командою Економічного факультету та Інституту психіатрії КНУ імені Тараса Шевченка в рамках реалізації міжнародного дослідницького проєкту DAISI Ukraine.
15. Продовжувати системний науковий супровід розвитку служб психічного здоров’я в умовах війни та у повоєнний період, спираючись на підходи та інструменти, що розробляються в рамках проєкту DAISI Ukraine, з метою формування доказової бази для масштабування мобільних моделей допомоги – як в Україні, так і для інших країн, що постраждали від воєнних конфліктів.
16. Залучати молодих дослідників та аспірантів до реалізації міжнародних дослідницьких ініціатив у сфері психічного здоров’я як стратегічну інвестицію в розбудову національного наукового потенціалу.
17. Розвивати підхід SUPER (Service Users and Peer Experts in Research) як стандарт залучення осіб із досвідом подолання психічних проблем до наукових досліджень у сфері психічного здоров’я, забезпечуючи їхню участь на всіх його етапах – від планування до впровадження результатів.

Резолюцію ухвалено учасниками симпозіуму одностайно.